Що повинні враховувати компанії при виборі фірмового найменування
У постанові від 11 березня 2025 року (справа № II ZB 9/24) Федеральний суд Німеччини (Bundesgerichtshof, BGH) наголосив, що фірмова назва, яка вноситься до торговельного реєстру, не набуває необхідної законом розрізнювальної здатності лише завдяки використанню інтернет-домену. Це рішення має важливе значення для компаній, що прагнуть використовувати сучасні або цифрові фірмові назви – особливо в добу онлайн-платформ і бізнес-моделей, заснованих на інтернеті.
Передумови справи
Заявником виступало акціонерне товариство (AG), яке хотіло змінити своє фірмове найменування у торговельному реєстрі на «v. .de AG». Назва мала бути пов’язана з доменом і складалася з родового позначення («v.») та домену верхнього рівня «.de». Реєстраційний суд у Шарлоттенбурзі та Земельний суд Берліна відхилили цю заявку. Оскарження до Федерального суду також не мало успіху.
Юридична оцінка Федерального суду
Суд зазначив: згідно з § 18 ч. 1 Торговельного кодексу Німеччини (HGB), фірма повинна бути придатною для ідентифікації підприємства та мати розрізнювальну здатність. Це означає, що фірмова назва повинна дозволяти чітко ідентифікувати підприємство у діловому обігу та відрізняти його від інших.
Додавання домену верхнього рівня (наприклад, «.de») не створює розрізнювальної здатності, якщо основна частина назви – це лише родовий чи галузевий термін. Аргументи BGH:
- Доменні закінчення, як-от «.de» або «.com», не сприймаються у діловому обігу як ключові елементи, а лише як вказівки на інтернет-адресу.
- Розрізнювальна здатність повинна походити з так званого second-level domain (у цьому випадку: «v.»), тобто з основної частини назви перед доменом верхнього рівня.
- Навіть унікальне закріплення доменного імені реєстратором, таким як Denic eG (наприклад, «v.de»), не робить фірмову назву автоматично індивідуалізованою з юридичної точки зору.
- Не існує і права на рівне ставлення з іншими подібно зареєстрованими назвами – кожен випадок повинен розглядатися індивідуально.
Наслідки для ділової практики
Для компаній це означає:
- Креативне використання інтернет-доменів як фірмових назв залишається юридично проблематичним, якщо не містить розрізнювальних елементів.
- Галузеві або родові терміни без індивідуалізуючих доповнень, як правило, не відповідають вимогам § 18 ч. 1 HGB.
- При виборі назви слід орієнтуватися насамперед на її сприйняття у діловому обігу – цифрова унікальність сама по собі не є достатньою.
Висновок
Це рішення чітко показує, що навіть у добу цифрових брендів Федеральний суд Німеччини дотримується класичних вимог торговельного права. Тому компаніям слід звертати увагу не лише на доступність інтернет-доменів або права на них, а й на юридичну допустимість обраної назви згідно з HGB. Хто хоче бути впевненим, має завчасно проконсультуватися з юристом – особливо перед поданням заявки на реєстрацію або зміну фірмового найменування в торговельному реєстрі.
Якщо вам потрібна юридична консультація, зверніться до вашої гамбурзької юридичної фірми BALIN LEGAL.
Примітка: цей текст не претендує на повноту та не є юридичною консультацією. Консультація надається виключно у межах аналізу конкретної ситуації з правової точки зору.
У разі потреби в юридичній допомозі звертайтеся електронною поштою до адвоката Eugen Balin, LL.M., за адресою: info@balin-legal.de
